
Головний тренер луганської «Зорі» Віктор Скрипник про повернення в команду та перспективи «чорно-білих»:
-По-перше, вітаємо вас з поверненням в «Зорю».
-Дякую, емоції виключно позитивні. Можна сказати – прийшов до себе додому. «Зоря» - це перша команда в Україні, котру я тренував. Вона завжди була в моєму серці. У людини, котра якийсь певний період часу була в клубі, завжди залишається частка цього клубу. Постійно стежив за «чорно-білими». В мене були й інші команди і я також за ними слідкую, але «Зоря» є «Зоря». Це той час, коли зі мною познайомились в країні.
Знав, куди йду, мене також тут знають, тому радий, що вийшло повернутися в команду.
-Наскільки великий потенціал цієї «Зорі»?
-Коли команда грає проти лідерів гарно, відбирає очки у «Шахтаря», «Динамо», обігрує клуби, котрі борються за єврокубки, а потім втрачає залікові пункти там, де всі думають, що «Зоря» повинна перемагати – це каже про психологію.
Можна зробити висновки, що наші футболісти вміють грати та перемагати. Моє завдання розкрити цей потенціал, знайти стабільність. Все починається з голови. Повторюся – це питання також психології.
Ми провели перше тренування. Я задоволений тим, як воно пройшло. Бажання є, а це найголовніше, тому що, коли немає бажання у гравців - не допоможе жоден тренер.
-На вашу думу, яка позиція потребує підсилення прямо зараз?
-В цілому, команда в нас непогана. Але завжди будь який клуб покращується. І «Барселона» хоче покращуватись, і ПСЖ та інші. «Зоря» така ж сама. Намагаємось підсилювати позиції для конкуренції. Підписали центрального захисника Яніча, котрий створить конкуренцію і Джордану, і Башичу, і Ескіньє. Брати або когось немає сенсу. Треба, якщо і брати, то виключно на підсилення.
Для цього і є тренування, після котрих можна сісти тренерським штабом, подумати і зробити вірне рішення.
-Деякі «експерти» кажуть, що двічі в одну ріку не увійти. Що можна їм сказати?
-Якщо наводити приклади, то можна знайти їх купу, коли і тренер, і гравець повертаються по 3-4 рази в команду. Наприклад, Клаудіо Раньєрі, Карло Анчелотті та інші. В цьому немає нічого поганого. Не думаю, що цим ми переписуємо якусь футбольну історію. Це повсякденне життя. Все склалося саме так, як треба і я цьому радий. Сподіваюсь принести користь «Зорі».